Цей спосіб стягнення все частіше застосовується іпотекодержателями. Аналіз практики ВС дозволяє сказати, що більшість процесуальних проблем, над якими билися юристи при поданні таких позовів, на сьогодні знято.
- Підвідомчість
Спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно у Державному реєстрі прав є цивільно-правовим незалежно від підстав оскарження – постанова ВП ВС від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16.
Цим самим поставлено крапку «у війні юрисдикцій» щодо такої категорії спорів. У цій постанові ВП ВС відійшла від низки своїх попередніх правових висновків та усунула невизначеність щодо підвідомчості спорів про скасування рішень та записів про державну реєстрацію прав та обтяжень, зробивши логічний та правильний, на наш погляд, висновок про їх приватно-правову природу.
- Склад учасників спору
Практика вже теж усталена і виглядає так: Позивач – колишній власник (іпотекодавець), Відповідач – новий власник (іпотеко держатель,. Третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача – державний реєстратор (в т.ч. нотаріус, який приймав рішення про реєстрацію.
В постановах від 29 серпня 2018 року у справі № 686/17779/16-ц від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16, від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц ВП ВС дійшла до висновку що це спір виключно між старим і новим власником, а реєстратор (нотаріус) у ньому є не відповідачем, а ІІІ особою.
- Предмет позову
Це питання викликало чимало труднощів. Відповідно, нерідко до нового власника пред’являвся позов про визнання недійсним правочину щодо переходу права власності на предмет іпотеки (постанова ВС від 21 лютого 2018 року у справі № 915/297/17), визнання протиправними дії іпотекодержателя, що спрямовані на набуття права власності на предмет іпотеки (постанова від 11 вересня 2018 року у справі № 910/364/18), визнання незаконним проведення оцінки предмета іпотеки та визнання незаконним набуття права власності (постанова ВС від 03 вересня 2018 року у справі № 317/600/17) тощо. Всі ці способи захисту були визнані судом як неефективні та неналежні.
На нашу думку, позивачам у цій категорії справ слід звертатися до суду з вимогою про скасування рішення про державну реєстрацію права власності, що відповідно до статей 15, 16, 21, 393 Цивільного Кодексу України, статті 37 Закону України «Про іпотеку», статей 26 і 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є належним та ефективним способом захисту цивільного права у цій категорії справ. Така вимога може бути і основною (у випадку оспорювання правомірності набуття права власності на підставі статті 37 ЗУ «Про іпотеку»), і похідною (напр.. у разі визнання недійсним договору іпотеки чи договору уступки права вимоги, на підставі якого було прийняте оспорювань рішення). – “. – див. для прикладу постанова від 31 жовтня 2018 року у справі № 465/1310/17 № в реєстрі 7812959, де ВС відзначив, що визнання незаконними рішень суб’єкта владних повноважень може бути способом захисту цивільного права або інтересу.
Але є два питання:
1) Чи треба ставити вимогу про скасування запису про реєстрацію прав? Плутанину внесли декілька постанов ВС – див напр.. згадувана від постанова ВП ВС від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16, де Суд говорить про спори про скасування рішень та записів про державну реєстрацію прав та обтяжень чи від 22.08.2018 року у справі № 925/1265/16, де ВС пише що скасовувати саме запис, бо рішення вже реалізовано внесенням запису до реєстру.
Вважаю, що оскаржувати треба саме рішення, яке тим актом, який змінює право власності. Відповідно до ч. 2 ст. 26 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав…» у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав…до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав”. Крім того, ч.1 ст.37 ЗУ “Про державну реєстрацію речових прав…” прямо зазначає: “Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.
2) Чи треба ставити вимогу про поновлення в реєстрі запису про право власності позивача?
На перший погляд, – маячня. Але проблема в тому, що Реєстр прав функціонує так, що внаслідок скасування запису про право власності, попередній запис автоматично не поновлюється і позивачу треба наново надавати реєстратору правовстановлюючий документ для повторної реєстрації права власності. Тому така вимога не завадить і стане ефективним способом захисту права, – див напр. постанова ЦКС ВС від 31 жовтня 2018 року у справі № 465/1310/17, номер в реєстрі 78129590.
P.S. Тим більше, що окремо сплачувати судовий збір з такої вимоги не потрібно.
IV. Підстави для скасування рішення реєстратора.
Це вже залежить від конкретної справи і це тема для окремого допису (і не одного).
IPOTEKAUA 